Будь ласка, залиште свій Телефон
і наш менеджер з Вами зв'яжеться

×
+380 67 274 97 36
+380 67 544 27 47
+380 512 76 85 65

Запропонована науковцями технологія дозволяє досягти бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті й забезпечує високу врожайність озимих зернових.

Система удобрення озимих зернових зазвичай складається з трьох етапів — основного, припосівного удобрення та підживлення. З погляду застосовуваних видів добрив вона може бути мінеральною або органо-мінеральною. 


"Основне удобрення"

     Під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію вносять усю дозу калію, 2/3 фосфору (дози добрив розраховуються згідно з розрахунково-балансовим методом) і не більше за 30–40 кг д. р./га азоту по непарових попередниках.Найкраще застосовувати більш концентровані добрива типу амофоска, сульфоамофос, діамофос, суперагро, вміст елементів живлення у яких досягає 60–70%.

     З елементів мінерального живлення в першому мінімумі для зернових культур є азот. Винятком є посіви, розміщені по пару або попередниках, що залишають значну кількість багатих на азот рослинних решток (трави літньої оранки, зернобобові із залишенням на полі рослинної маси). В умовах промивного режиму спостерігаються великі втрати азоту в осінньо-зимово-весняний період, що й пояснює значну перевагу весняного внесення азотних добрив перед осіннім.

     Фосфор і калій підвищують холодостійкість і стійкість рослин до грибних хвороб, ведуть до збільшення майбутнього врожаю тощо. Посилене живлення озимих фосфором і калієм сприяє кращому кущінню та розвитку рослин, накопиченню більшої кількості цукрів.

    Калійні добрива не відіграють вирішальної ролі в підвищенні врожайності зернових, тому що вважається, що ґрунти південного регіону цим елементом забезпечені добре. Проте позитивна реакція зернових на внесення калію відзначається нашими науковцями постійно. Зі збільшенням урожайності потреба в калії збільшується, й отже, дія калійних туків зростає.


"Припосівне удобрення"

     Припосівне добриво забезпечує живленням молоді рослини в період, коли вони ще не мають потужної кореневої системи й погано використовують поживні речовини з ґрунту. Зазвичай уносять мінімальну дозу, щоб уникнути у ґрунті (біля молодих коренів)високої концентрації поживних речовин. Зважаючи на те, що фосфор ефективніший в ранні фази розвитку озимих зернових культур, недостатнє фосфорне живлення можна поліпшити внесенням складних добрив.

      Припосівне добриво, що розраховане, головним чином, на забезпечення рослин легкодоступними формами елементів живлення в початковий період їх життя, має велике значення для розвитку рослин. Сприятливі умови живлення з початку вегетації сприяють формуванню в молодих рослин потужнішої кореневої системи, що забезпечує надалі краще використання елементів живлення з ґрунту й основного удобрення. Завдяки рядковому внесенню добрив рослини швидше розвиваються й легше витримують тимчасову посуху, менше ушкоджуються шкідниками й хворобами, краще пригнічують бур’яни.


"Унесення мікродобрив"
     Застосування мікроелементів значно підвищує дію азотних, фосфорних і калійних добрив. Досліди Миколаївської ДСДС показують доцільність використання мікродобрив у складі композиції для протруєння насіння. Так, приріст урожайності озимих зернових культур становить 3–6 ц/га (або 8–16%), що зумовлено підвищенням польової схожості, енергії проростання та рівномірності сходів.

інформацію взято з аграрного журналу

"The Ukrainian Farmer"


Image
Image
Image